Наша рідна школа
У 1873 році в Купичеві було відкрите однокласне реальне сільське училище.
Учнів у ньому – 62 хлопчики та 52 дівчинки. Директором училища та вчителем співів був Кирдан Яків Данилович. В однокласному реальному училищі навчання проводилося російською мовою. Перед Першою світовою війною у ньому навчали не лише дітей, але й дорослих (особливо в зимовий час). Купичівське реальне училище називалося ще міністерською школою. Реальне училище працювало до Першою світової війни. З початком війни його закрили, учитель Кирдан Яків Данилович пішов на фронт і не повернувся.
У 1914 році у село прийшли німці. Вони організовують свою школу з вивченням німецької мови, яка була обов’язковою для всіх. Її вчили чехи, українці, євреї та поляки. Рідної мови було по декілька годин на тиждень. За дисципліну в школі відповідав комендант. На початку 1917 року школа перестала існувати. І до встановлення польської влади систематичного навчання в школі не було.
За Ризьким мирним договором 1921 року Західна Україна опинилася у складі Польщі. Навчання у селі розпочалося лише у 1922 році. Поляки дозволяли вивчати свою релігію, ввели по декілька уроків рідної мови – української, чеської. Директором школи у цей час був поляк Ян Куниш. Вчителями в цей час були: Йозеф Голуб, Антонін Гануш, Йозеф Кредба, Марія Сікерська, Йозеф Альбль, Вацлав Єлінек. У 1937 році у школу була переведена чешка Альтман Олена Феофілівна, яка пропрацювала на посаді вчителя початкових класів понад 40 років. Вдячні купичівці завжди пам’ятатимуть цю добру і щиру людину, виховательку багатьох поколінь школярів.
З приходом перших «совєтів» у 1939 році у школі в Купичеві уроки проводилися українською мовою. Крім того, вивчали російську. Директором школи був Вільгельм Скоморовський. Прислали декількох учителів зі східних областей України.
Вільгельм Скоморовський
Під час німецької окупації 1941 року в Купичеві відкривається школа. Директором стає Шевчук Микола. Німці дозволили навчання лише до 4 класу. У 1942 році школу закрили, а Шевчук Микола навчав дітей приватно, але це тривало недовго. Шевчук Микола пішов в УПА і загинув, коли німці палили село Туличів.
Шевчук Микола
У лютому 1944 року село Купичів було звільнене від фашистів. А у вересні запрацювала школа. Вона стала семирічною. В цей час на Волинь зі Східної України були направленні і призначенні в Купичівську семирічну школу нові вчителі. Наказом №8 від 29.08.1944 року Турійський районний відділ народної освіти директором школи призначив Роднікова Прохора Гнатовича. У 1945 році відбувся перший випуск учнів сьомого класу.
Родніков Прохор Гнатович
У 1946 році директором Купичівської семирічної школи призначають Галкіна Федора Марковича.
Галкін Федір Маркович
У 1946 році при школі відкрили буфет. Було організоване дитяче харчування. Велика відповідальність лягала на педагогічний колектив по охопленню всіх дітей шкільного віку навчанням. Працювали і по ліквідації неграмотності серед дорослого населення. У квітні 1946 року відбулась районна олімпіада художньої самодіяльності, в якій школярі Купичева взяли активну участь.
50-і роки характерні тим, що школа готується до переходу на середню освіту. Направляються нові кадри вчителів, керівників. Розв’язується проблема шкільних приміщень.
У серпні 1950 року районний відділ народної освіти призначає у Купичів нового директора – Поповича Федора Андрійовича.
Попович Федір Андрійович
Федір Андрійович подбав про добудову двох шкільних приміщень, шкільної майстерні. В кожному класі було пічне опалення. Паливо заготовляли вручну. Хоча школа розміщувалася в багатьох приміщеннях, але скрізь панував порядок.
Вчителі школи були активними в громадському житті, брали участь в роботі драматичного гуртка. Працював в цей час і учнівський драматичний гурток.
У 1958 році на посаду директора призначили Поповича Бориса Івановича, який працював лише один навчальний рік.
Попович Борис Іванович
У 1959 році директором в Купичеві стала Олійникова Ганна Григорівна, яка пропрацювала на цій посаді 14 років. Педагогічний колектив під керівництвом Ганни Григорівни домігся хороших результатів у справі навчання і виховання школярів. Школа вважалася однією з найкращих в районі. Вона організувала будівництво двох шкільних корпусів: інтернату і будинку на чотири класні кімнати. Таким чином створювалися умови для переходу школи на однозмінне навчання.
Олійникова Ганна Григорівна
У 60-80-ті роки юні слідопити нашої школи під керівництвом старших піонервожатих Куліш Антоніни, Любчук Тамари проводили велику роботу з пошуку ветеранів та родичів загиблих воїнів 274-ї Ярцевської дивізії, яка визволяла наше село від фашистів. На основі зібраних матеріалів при школі у 1984 році був відкритий музей 274-ї Орденосної імені Суворова стрілецької дивізії, який став центром військово-патріотичного виховання молоді. У цьому ж році відбулася зустріч ветеранів Ярцевської дивізії в Купичеві на День Перемоги. На жаль, у 1991 році музей був розформований.
У 1973 році наказом Волинського облвно директором Купичівської середньої школи призначена Цехош Ганна Василівна.
Цехош Ганна Василівна
Перші роки її керівництва припали на будівництво нового типового приміщення школи та пришкільного інтернату. Зводилася школа протягом трьох років. У 1976 році новобудова на 460 учнівських місць стала до ладу. В ній навчалось 367 учнів. До послуг школярів – 14 кабінетів, шкільна майстерня, актовий та спортивний зали, бібліотека, їдальня.
1976 року при школі був відкритий медичний кабінет. Медсестрою працювала Стукалова Галина, а пізніше Ромах Анастасія. З 1982 року і до закриття у 1993 році медичним працівником була Бакун Ганна. Відновили роботу медичного кабінету у 2006 році. Медичними працівниками були: Челій Ірина, Щурик Тамара, Белінський Павло, Голощук Людмила.
У 1988 році після виходу на пенсію Цехош Ганни Василівни, колектив школи очолив Кузьмик Володимир Сергійович. За три роки керівництва Володимир Сергійович поповнив кабінети шкільним інвентарем, навчальними посібниками.
Кузьмик Володимир Сергійович
Україна здобула незалежність. Директором у цей час працює Поліщук Борис Леонідович. 13 років керівництва Бориса Леонідовича припали на складні часи в країні та освіті. У 2004 році, після виходу книги місцевих краєзнавців Купчинських «Купичів: минуле і сучасне», при школі був відкритий музей історії села. У 2006 році відбулася реекспозиція відділів музею, а у 2011 році музей отримав звання «Зразковий музей». Керівник музею – Булава Валентина Петрівна.
Поліщук Борис Леонідович
З 21 вересня 2005 року наказом відділу освіти Турійської райдержадміністрації на посаду директора було призначено Гончарука Олександра Олександровича. Це 14 директор школи та перший директор, якого виховала школа.
Гончарук Олександр Олександрович
Перед дирекцією школи і педагогічним колективом постало невідкладне завдання відремонтувати шкільне приміщення, яке почало руйнуватись. На допомогу прийшов Український фонд соціальних інвестицій (УФСІ). У 2006 році були проведені роботи по ремонту каналізаційної системи, внутрішніх туалетів, теплотраси та шкільної котельні. У 2009 та 2011 роках за допомогою програми ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» у школі були замінені всі вікна на енергозберігаючі.
19 грудня 2005 року в день Святого Миколая у школі було відкрито духовний куточок, а в 2009 році – шкільну капличку.
Шкільна капличка
У жовтні 2006 року школа відсвяткувала 30-ти річний ювілей роботи в новому приміщенні. На ювілеї відбулася презентація книги вчительки-пенсіонерки Купчинської Юлії Тимофіївни «Наша рідна школа».
30 червня 2008 року при школі розпочав роботу перший і єдиний в Україні музей солом’яного мистецтва «Солом’яне диво». Музей був відкритий в рамках проведення Всеукраїнської творчої лабораторії майстрів солом’яного мистецтва «Солом’яний бичок». Керівник музею «Заслужений майстер народної творчості України», член Національної спілки народних майстрів України, старший вчитель Кравчук Марія Василівна. У 2011 році на базі музею відбувся міжнародний фестиваль соломкарів «Сніп». Учасниками фестивалю були представники 11 країн світу, а саме: США, Великої Британії, Угорщини, Нідерландів, Білорусі, Росії, Узбекистану, Непалу.
Музей солом'яного мистецтва "Солом'яне диво"
До 140-річчя існування нашого навчального закладу у листопаді 2013 року при школі був відкритий музей історії розвитку школи. Ініціатором створення музею стала автор книги «Наша рідна школа» Купчинська Юлія тимофіївна. У музеї зібрано фотографії випускників з 1953 року до сьогодення, підручники різних років, технічні засоби навчання, шкільне приладдя і т. д.
Музей історії розвитку школи
З лютого 2007 року учнівське самоврядування школи випускає газету «Шкільний дзвінок», яка виходить один раз в місяць і висвітлює усі новини, які відбулися у школі.
Сім разів газета ставала лауреатом Міжнародного конкурсу шкільних медіа. У квітні 2019 року делегація юнкорів закладу вперше взяла участь у церемонії нагородження та зльоті юних журналістів у місті Миколаєві.
З березня 2017 року школа стала опорним закладом. А з грудня 2018 - школу перейменовано на Комунальний опорний заклад "Купичівський ліцей" Турійського району Волинської області. У складі закладу є три філії: Озерянська (1-4 кл.), Осьмиговичівська (1-9 кл.), Свинаринська (1-4 кл.).
Коментарi