Розвиток шкільного музейництва.

/Files/images/stornka_muzey/1.png

Гете говорив: «Людина, яка не знає свого минулого, не варта майбутнього». Перефразувавши генія, можна сказати, що виховання майбутнього громадянина розпочинається з вивчення історії своєї родини, своєї школи, свого села.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Купичів є однією з чотирьох найбільших шкіл району. Історія школи сягає 1873 року, коли у селі було відкрите Купичівське однокласне реальне сільське училище. Зараз школа обслуговує сім населених пунктів, забезпечує підвіз учнів двома шкільними автобусами. У 2014-2015 н.р. у школі навчається 196 учнів.

/Files/images/stornka_muzey/2.png

При школі функціонує три музеї: музей історії села Купичів, перший і єдиний в Україні музей солом’яного мистецтва «Солом’яне диво», музей історії розвитку школи.

Музей історії села Купичів

/Files/images/stornka_muzey/3.png

Музей історії села Купичів розпочав роботу у 2004 році, а офіційно був зареєстрований у грудні 2007 року.

Музей є складовою системи виховної роботи. Був створений з метою залучення учнівської молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини села, формування освіченої, розвиненої особистості та сприяння формування у неї патріотизму, любові до свого села, до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу.

/Files/images/stornka_muzey/5.png

Поштовхом до створення музею стала книга «Купичів: минуле і сучасне», яку написали місцеві краєзнавці Купчинські Юлія Тимофіївна та Михайло Макарович.

/Files/images/stornka_muzey/6.png

Музей почав створюватися у 2003 році. Ініціаторами створення музею були краєзнавці Купчинські, дирекція школи, вчителі, сільський голова.

/Files/images/stornka_muzey/7.png

Декілька разів була проведена реекспозиція. На сьогодні в залі музею розміщено 10 багатоцільових розділів:

  • Село Купичів, його географічне положення та найдавніша історія;
  • Чехи на Волині;
  • Село за часів панської Польщі та в період І світової війни;
  • Село напередодні та в роки Великої Вітчизняної війни;
  • Відбудова та розвиток села після війни;
  • Село в роки Радянської влади;
  • Обпалені Афганською війною;
  • Витоки духовності;
  • Чорнобиль – трава гірка;
  • Наша гордість;

Розділ «Село Купичів, його географічне положення та найдавніша історія»

/Files/images/stornka_muzey/8.png

розповідає про легенду заснування села, його географічне положення, походження назви села, знайомить екскурсантів з фотографіями найдавніших будівель. Розповідає про поміщиків Леванідових, які проживали в Купичеві і були похоронені у Свято-Троїцькій церкві

/Files/images/stornka_muzey/9.png

, яку збудували за власні кошти (легенда про село).

В Купичеві проживала велика громада чехів, які придбали тут землі ще за часів царської Росії.

/Files/images/stornka_muzey/11.png

Розділ «Чехи на Волині»- знайомить відвідувачів із планом чеського села і його особливостями забудови. Купичів у той час був поділений на дві частини: Купичів Чеський та Купичів Український.

/Files/images/stornka_muzey/12.png

У розділі «Село за часів панської Польщі та в роки І світової війни» розміщено інформацію про життя українців за часів панської Польщі, про боротьбу за свої права. У вітрині зберігається оригінал польського паспорта 1926 року.

/Files/images/stornka_muzey/13.png

Діти із захопленням переглядають листи воєнних часів, оглядають залишки зброї, приміряють на себе каски, які знаходяться в розділі «Село напередодні та в роки Великої Вітчизняної війни».

/Files/images/stornka_muzey/14.png

Тут розміщено інформацію про односельчан, які воювали на фронтах ІІ світової війни і на боці панської Польщі, і на боці Радянського Союзу, і на боці УПА. А також про 274 Ярцевську дивізію ім.О.В.Суворова, яка визволяла наше село від фашистів, про зустрічі з ветеранами цієї дивізії. Є списки воїнів, які похоронені у братській могилі села. Зберігається інформація про односельчан, які не повернулися з фронтів війни та вказані місця, де вони похоронені. У 1983 році проводилася велика зустріч ветеранів, які визволяли село. Проводилися мітинги, уроки мужності, був закладений парк біля Меморіалу Слави.

Щороку 8 травня в Купичеві відбувається Лампадкова хода пам’яті.

/Files/images/stornka_muzey/15.png

/Files/images/stornka_muzey/16.png

Сучасним дітям важко зрозуміти, що таке колгосп і які були особливості його роботи. /Files/images/stornka_muzey/17.png В музеї про це детально розповідається у розділі «Відбудова та розвиток села після війни». Відвідувачі знайомляться з відбудовою колгоспу, його керівниками, з трудівниками села, які були нагороджені високими урядовими нагородами.

/Files/images/stornka_muzey/18.png Зі здивуванням школярі дізнаються, що в селі було багато підприємств та організацій, адже Купичів був розвиненим центром району.Розповідає про інфраструктуру села в період з 1945 по 1991 рік розділ «Село в роки Радянської влади». На території села були дільнична лікарня, дитячий садок, Будинок культури, сільське споживче товариство, колгосп, молокопереробний пункт, цех безалкогольних напоїв та інше. В цей період розпочалося будівництво нової вулиці села, яка отримала назву «Молодіжна».

/Files/images/stornka_muzey/19.png

Давно закінчилася Афганська війна, але й до нині учасники цієї війни є прикладом виховання для школярів. У розділі «Обпалені Афганською війною» відвідувачі музею знайомляться з жителями села, які були учасниками війни в Афганістані. У вітрині розділу зберігаються шкільні зошити, щоденник Лук’янова Анатолія, випускника школи, який загинув в Афганістані у 1982 році.

В останні роки велика увага в нашій країні приділяється духовності. «Витоки духовності» - це розділ, в якому зібрана історія розвитку церкви на території села. Розміщені фотографії культових споруд села, священників. /Files/images/stornka_muzey/20.png Одна справа побачити фото церкви, якої вже немає, а зовсім інше розглядати її макет з різних сторін. У музеї є макет Свято-Преображенської церкви, яка згоріла у 1944 році, макет Свято-Троїцької церкви, яка була збудована у 1825 році і відреставрована у 2009 році коштами людей села.

/Files/images/stornka_muzey/21.png (до речі, у жовтні 2011 року побачила світ книга Юлії Купчинської «Витоки духовності»)

За ініціативою батьків у школі створена шкільна капличка, яка була відкрита у грудні 2009 року. /Files/images/stornka_muzey/22.png

Розділ «Чорнобиль- трава гірка» розповідає про наших односельчан, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

/Files/images/stornka_muzey/23.png У розділі «Наша гордість» зібрано матеріали, фотографії про випускників та учнів школи, які здобули високих досягнень у різних галузях народного господарства, декоративно-прикладному мистецтві, художній самодіяльності, акторському мистецтві.

/Files/images/stornka_muzey/24.png

В експозиції музею наявні оригінальні експонати (документи, знаряддя праці, вишивки, оформлений окремий розділ «Із бабусиної скрині», де експонуються вишивані картини (макатки),

/Files/images/stornka_muzey/25.png одяг, церковні книги, залишки зброї часів ІІ світової війни, листування ветеранів 274 Ярцевської дивізії, шкільні зошити воїна-афганця Анатолія Лук’янова та інше ), які зібрані пошуковими загонами у жителів села Купичів та навколишніх сіл.

У розділах музею розміщено понад 360 експонатів, які висвітлюють історію села, його природу, державотворчі процеси, життя відомих людей та сьогодення нашого краю.

З метою дотримання умов зберігання оригінальних матеріалів у музеї створено належні умови, а саме: проведено затемнення вікон для попередження вицвітання документів, вишивок; створено вітрини під склом для недопущення забрудненості та механічних пошкоджень експонатів.

З оригінальних цінних історичних документів робляться кольорові ксерокопії, а оригінали зберігаються у фондах музею.

/Files/images/stornka_muzey/26.png

У 2010 році музей став переможцем обласного огляду-конкурсу музеїв при закладах освіти. А у квітні 2011 року музею було присвоєно звання «Зразковий музей».

Музей постійно проводить пошуково-дослідницьку роботу. Роботу музею планує Рада Музею у складі: директора школи, сільського та шкільного бібліотекарів, керівника музею, вчителя історії, заступника директора з виховної роботи, завідувача сільським Будинком культури, вчителя географії та учнів школи.

Відповідно до планів роботи школи, відділу освіти музей постійно проводить тематичні виставки стаціонарні та пересувні (до річниці виведення військ з Афганістану, Чорнобильської трагедії, Голодомору 1932-1933 років, про місцевих краєзнавців Купчинських та інші).

/Files/images/stornka_muzey/27.png За період роботи музею юні краєзнавці зібрали матеріали та підготували роботи по темах:

- «Золото для Сталіна, вірші для душі» - спомини життя колишнього в’язня сталінських таборів Сохацького Петра Якимовича;

- «Шляхами подвигу і слави» - про історію визволення села від німецько-фашистських загарбників. Спогади ветеранів 274 Ярцевської дивізії ім.Суворова.

- «Стежинами рідного села» - про походження назв вулиць села.

А в даний час юні краєзнавці працюють над створенням макету села початку ХХ століття, проводять роботу по вивченню щоденників місцевого краєзнавця Михайла Макаровича Купчинського.

В музеї створена група екскурсоводів, учні школи постійно займаються науково-дослідницькою роботою. Матеріали музею широко використовуються у навчальному процесі.

Музей систематично проводить просвітницьку роботу в різноманітних організаційних формах: тематичні та оглядові екскурсії для учнів школи, шкіл району, батьків, гостей школи; проведення уроків та виховних годин з використанням матеріалів музею.

Робота музею неодноразово висвітлювалася у шкільній газеті «Шкільний дзвінок» та районній газеті «Народне слово». Працівниками Волинського державного телебачення знімалася передача «Від села до села» про Купичів. У телепередачі велика увага зверталася на експозицію музею історії села.

Музей солом’яного мистецтва «Солом’яне диво»

/Files/images/stornka_muzey/28.png

При нашій школі функціонує ще один музей. Це музей солом’яного мистецтва «Солом’яне диво», який є першим і єдиним в Україні.

/Files/images/stornka_muzey/29.png На базі школи у 2008 році проводилася Всеукраїнська творча лабораторія майстрів солом’яного мистецтва «Солом’яний бичок», участь у якій брали майстри з України, Білорусі, Росії, Угорщини, і саме у 2008 році був створений музей.

/Files/images/stornka_muzey/30.png А у 2010 році проходив Міжнародний фестиваль «Сніп», участь у якому брали представники 11 країн світу, в тому числі із США, Непалу, Узбекистану, Великої Британії, Нідерландів, Угорщини, Білорусі.

/Files/images/stornka_muzey/31.png

Керівником музею є Заслужений майстер народної творчості України,член Національної спілки народних майстрів України, Відмінник освіти, «Старший вчитель» Кравчук Марія Василівна. Вона неодноразово брала участь у Міжнародних фестивалях соломкарів в Угорщині, Білорусі, Хорватії, Туреччині. У 2005 році представляла своє мистецтво в Японії у м.Нагойя на Міжнародній виставці «Експо-2005».

У 1996 році на базі школи була створена студія «Житечко», яка займається відтворенням та збереженням давнього ремесла – плетіння із житньої соломки. За 12 років свого існування у майстерні студії зібралося дуже багато робіт, тому виникла ідея створення музею. Всі роботи були розміщені у виставковому залі, а в робочій кімнаті були розміщено 7 інформаційних стендів:

/Files/images/stornka_muzey/32.png

- «Народне мистецтво України»;

- «Історія соломоплетіння. Види плетіння»;

- «Послідовність виконання робіт»;

- «Житнє стебло у творчості Марії Кравчук»;

- «Студія «Житечко»»;

- «Наші досягнення».

Учасники студії є переможцями Міжнародних, Всеукраїнських, обласних та районних конкурсів. Зокрема, учні Марії Василівни є переможцями: Міжнародного конкурсу «Міфи і легенди». Роботи дітей експонуються в Каліфорнії США, Всеукраїнських конкурсів «Нові імена України», «Золотий лелека», «Берегиня», «Сузір’я талантів», «Знай і люби свій край» та інші.

У фондах музею зберігаються роботи учасників студії «Житечко», Марії Василівни Кравчук та роботи майстрів з усього світу.

Відповідно до планів роботи школи музей постійно проводить тематичні виставки (виставка Новорічно-різдвяної атрибутики, акція «Дідух замість ялинки», виставка гуртків «Чого ми навчилися», районному та обласному звіті виробів декоративно-ужиткового мистецтва).

/Files/images/stornka_muzey/33.png Гостями музею були: Морген Овенс-Келлі (США) – власник Каліфорнійського музею соломкарства, Оно Мотохіро – японський письменник, Акемі Нагано – Японія. Марія Василівна виготовляла бриля на замовлення президента Ющенка.

Музей історії розвитку школи

/Files/images/stornka_muzey/35.png

Найновіший шкільний музей – це музей історії розвитку школи. Вчитель-пенсіонер нашої школи Ю.Т.Купчинська (про яку уже згадували) писала розділ про освіту у книгу М.М.Купчинського «Купичів: минуле і сучасне». У Юлії Тимофіївни лише один запис у трудовій книжці: Купичівська середня школа. Вона провела велику роботу по збору і систематизації матеріалу з історії розвитку школи.

/Files/images/stornka_muzey/37.png І ось у 2005 році вийшла друком книга «Наша рідна школа», а у 2009 вийшло друге видання з доповненнями. У книзі зібрано матеріали про розвиток освіти в селі, починаючи з 1873 року до 2009 року, розповіді про педагогів, які працювали в Купичеві за часів царської Росії, панської Польщі, за перших «совєтів», під час ІІ світової війни, за радянської влади, в часи незалежної України. Тут розміщено фото та списки усіх випусків від 1953 до 2009 року, а також їхні спогади.

/Files/images/stornka_muzey/38.png

Новою ідеєю Юлії Тимофіївни стало створення при школі музею розвитку історії школи. А тут ще і святкування 140-річного ювілею школи. Тому протягом двох років тривала робота по створенню музею.

І ось 26 листопада 2013 року стараннями педагогів, учнів, випускників школи музей розпочав свою роботу.

В залі музею розміщено 6 розділів:

/Files/images/stornka_muzey/39.png

  • «Повшехна школа»
  • «Навчання у роки війни 1939-1945 років та шлях до середньої освіти»
  • «Середня школа с.Купичів»
  • «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Купичів»
  • «Громадська організація «Злагода»»
  • «Історія школи у фотографіях»

/Files/images/stornka_muzey/40.png Матеріали музею розповідають про навчання за часів Польщі та Радянської влади, про вчителів тих часів. У вітринах розміщено фото старих будівель школи, зразки шкільних свідоцтв.

Екскурсоводи знайомлять відвідувачів із життям школи протягом війни. До 1942 року школа продовжувала свою роботу. Відновилося навчання лише у вересні 1944 року. Школа знаходилася у декількох приміщеннях і була семирічною. У 1951 році школа стає середньою, педагогічний колектив поповнюється новими вчителями.

У 1973 році розпочалося будівництво нової школи, а в 1976 школа відкрила двері для учнів. Типове приміщення зі спортивним та актовими залами, з їдальнею розраховане на 460 учнівських місць.

Музей знайомить відвідувачів з розвитком освіти в селі у період становлення незалежної України. Розповідає про роботу громадської організації «Злагода», яка була створена в селі. Громада села пріоритетним розвитком обрала школу. Тому, починаючи з 2006 року, школа оновилася.

Під час роботи над створенням музею і вчителі-пенсіонери, і випускники школи стали приносити велику кількість фотографій про життя школи. Тому в окремому розділі розміщено фотоколаж про історію розвитку нашого навчального закладу.

/Files/images/stornka_muzey/42.png В експозиції музею наявні оригінальні експонати (документи, зразки свідоцтв про освіту «повшехної» та радянської школи, профспілкові, комсомольські, партійні квитки тих часів, учнівські приладдя, шкільна форма, піонерські атрибути, підручники різних років, малюнки учнів), які зібрані пошуковими загонами у жителів села Купичів та навколишніх сіл.

У розділах музею розміщено понад 250 експонатів, які всебічно висвітлюють історію розвитку школи.

Матеріали музею широко використовуються у навчальному процесі.

Музей систематично проводить просвітницьку роботу в різноманітних організаційних формах: тематичні та оглядові екскурсії для учнів школи, батьків, гостей школи; проведення уроків та виховних годин з використанням матеріалів музею.

/Files/images/stornka_muzey/43.png

Отож, при підведенні підсумків хочеться сказати, що музеї при нашому навчальному закладі створені не для кількості, а для якості, для якісного надання учням освітніх послуг, для виховання патріота школи, країни, для виховання громадянина. Тому не бійтеся експериментувати. Діти із задоволенням підхоплять вашу ідею.

Кiлькiсть переглядiв: 143

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.