/Files/images/kartinki_msyabachennya/cnhfntusz.jpg

Зміст

  1. Вступ
  1. Організація навчально-виховного процесу
    1. Профільне навчання
    2. Виховний процес

2.3. Обдарованість

2.4. Формування інформаційного простору

3. Учасники навчально-виховного процесу

3.1. Робота з педагогічними кадрами

3.2. Соціальний захист учасників навчально-виховного процесу

3.3. Здоров’я та безпека учасників навчально-виховного процесу

3.4. Робота з батьками

4. Державно-громадське управління школою

5. Науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу

  1. Фінансово-господарська діяльність

6.1. Забезпечення сучасною комп’ютерною технікою

6.2. Забезпеченість навчально-методичною й довідниковою літературою, ефективність її використання

  1. Вступ

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня с. Купичів – це опорна школа «Купичівського освітнього округу», це школа радості для учнів, школа творчості для вчителів, школа спокою для батьків, школа успіху для всіх,

Головне завдання школи: створення умов для розвитку освіченої, морально і фізично здорової, естетично розвиненої, трудолюбивої, життєтворчої особистості громадянина України.

Концептуальна ідея школи – формування системи гуманізованих суб'єкт-суб'єктних взаємодій між учасниками навчально-виховного процесу. Педагоги дійшли висновку, що саме в нашій школі з нашими учнями, нашими батьками і нашими колегами ідея школи вдосконалення взаємин, школи розвитку стосунків, школи технології оптимальних особистісних ставлень – це ідея розвитку нашої школи.

Місія школи – розвиток та формування в учнів високої культури поведінки, розвитку творчих здібностей та талантів дітей.

Кредо вихованців школи: «Вести до успіху кожного!»

Пріоритети школи:

• Найдорожча цінність – людське життя;

• Якісна освіта – сяйво людського життя;

• Найбільше багатство – багатство людських стосунків;

• Найвища краса – краса людських взаємин.

Основні завдання - навчитися будувати відносити з іншими людьми, природою, суспільством і разом з тим творити себе самого.

Стратегії діяльності :

1. Оволодіння технологією моделювання різноманітних відносин у загальношкільному колективі:

1.1. Гуманізація міжособистісних стосунків педагогів та дітей, як рушійної сили освітнього процесу;

1.2. Оптимізація суб'єкт-суб'єктних відносин між педагогами;

1.3. Підвищення ефективності суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагогів та батьків;

1.4. Удосконалення стосунків між учнями;

1.5. Педагогічне керівництво самовихованням – специфічним типом внутрішніх взаємовідносин.

Структуру загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Купичів складає загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та класи філологічного і математичного профілів.

Стратегічною метою управлінської команди ЗОШ є створення найсприятливіших умов для саморозвитку та самореалізації особистості, незважаючи на рівень навчальних можливостей.

Нові вимоги до вчителя в умовах переходу до профільного навчання диктують необхідність модернізації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка повинна забезпечити відповідний рівень профільної підготовки вчителя. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частини навчального плану.

У межах забезпечення наступності навчання, умов для різнобічного розвитку особистості кожного учня є запровадження спецкурсів, факультативів.

Правильне поєднання інваріантної та варіативної частин навчального плану дає можливість індивідуалізувати навчальний процес.

У школі створено банк даних обдарованих дітей, розроблено індивідуальні плани роботи з ними.

На виконання Указу Президента розроблена шкільна програма «Обдарована дитина».

Учнями ЗОШ за останні 5 років здобуто 35 призових місць у ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад.

Проблемою є залучення учнів до участі в МАН, необхідно залучати школярів до проектної діяльності.

У школі постійно проводяться конкурси, дні самоврядування, родинні свята, зустрічі, предметні тижні.

Ефективною є структура організації виховного об’єднання :

Кіш «Веселка»

Учнівське самоврядування

Важливою проблемою розвитку освітньої системи на рівні школи є здоров’я учасників педагогічного процесу. Високим є рівень захворюваності учнів, збільшується кількість дітей, віднесених до спеціальної медичної групи.

На базі школи діє гурток від районної ДЮСШ. Школярі є переможцями районних та обласних змагань.

Проте школа не може виконувати своєї сьогоднішньої місії, не визначивши моделі, якої прагне, створивши свою програму розвитку, її модель.

/Files/images/kartinki_msyabachennya/програма розвитку.jpg

2. Організація навчально-виховного процесу

  1. Виконання Закону України «Про загальну середню освіту»(ст. 5)
  2. Зміна цільових установок

від – всебічний і гармонійний розвиток молодого покоління

до – формування компетентної особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду.

  1. Готовність учнів та педкадрів до інновацій: зміна мислення, усвідомлення потреби нововведень.
  2. Розвиток та саморозвиток учня та вчителя через оновлення навчально-виховного процесу.
  3. Позитивна мотивація навчання, готовність учнів до пізнавальної діяльності.
  4. Пріоритетність ОЗН, формування в учнів компетенцій, необхідних для життєвого та професійного самовизначення.
  5. Профілізація старшої школи.
  6. Відповідність якості навчальних досягнень учнів державним стандартам.
  7. Самоосвіта, особистісний розвиток учителя та учня.
  8. Демократизація та гуманізація стосунків між усіма учасниками навчально-виховного процесу.
  9. Зміна стилю управління.
  10. Інформатизація.
  11. Матеріальне забезпечення навчально-виховного процесу.
  12. Поширення спектру освітніх послуг для дітей і батьків за рахунок ефективного використання варіативної складової робочого навчального плану.

Учитель сучасної успішної школи повинен бути не просто спеціалістом високого рівня, але й забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із веденням інтерактивних, діяльнісних компонентів, має вміти формувати здібності і компетентності, необхідні учням для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти.

2. Профільне навчання

Головною метою освіти є виховання соціально зрілої, творчої особистості, готової визначитися в житті і посісти гідне місце в суспільстві.

Соціалізація учнівської молоді в умовах села ведеться в контексті запровадження профільного навчання.

Проблеми профілізації старшої школи:

    • малочисельність учнів старшої сільської школи;
    • брак сучасної навчально-дидактичної літератури для профільної школи;
    • відсутність системи допрофільної підготовки;
    • відсутність системи підготовки вчителя до профільного навчання;
    • втрата частиною учнів мотивації до навчання;
    • відсутність правил зміни учнями профілю навчання за їх бажанням;
    • відсутність навчальних програм за трьома рівнями змісту для профільних груп.

Проблеми:

    • недостатньо розвинені якості в учня, необхідні для вибору профілю;
    • дітям бракує специфічних знань для вибору профілю навчання й професійного визначення:
    • про свої здібності;
    • про світ професій;
    • про потреби регіону в певних спеціалістах.

— проблему професійного самовизначення учні передовіряють батькам.

ЗОШ І ст. Мета: всебічний гармонійний розвиток пізнавальної активності дитини в умовах адаптивного навчання
Основна школа Мета: підготовка учнів до самовизначення, здійснення до профільної підготовки
Старша школа Мета: надання якісної загальної середньої освіти, професійне самовизначення школяра

Підготовка до допрофільного і профільного навчання починається з початкової школи. З метою дотримання принципу наступності навчання укладено «Структуру освітньої системи школи».

Комплексний підхід до профільного навчання, розвиток профільної освіти дають нам можливість створити умови для поліпшення якості і доступності освіти.

Структура допрофільного й профільного навчання в середній і старшій школі досить складна. Вона базується на диференціації та індивідуалізації навчання з урахуванням побажання батьків, здібностей та інтересів учнів.

Цілі профільного навчання ЗОШ:

  • індивідуальна – реалізація учнями власного освітнього маршруту, який не обов’язково виводить учнів на після шкільну професійну освіту;
  • соціалізуючи – підготовка учнів до трудової діяльності; підготовка учнів до вступу до ВНЗ;
  • загальноосвітня – задоволення індивідуальних освітніх потреб.
  • виховання особистості, здатної до самореалізації;
  • самовизначення учнів;
  • формування адекватної уяви про свої можливості;
  • поглиблення знань;
  • удосконалення раніше отриманих навичок через створення системи спеціалізованої підготовки;
  • забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття профільної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя.

Завдання:

  • дати учням глибокі і міцні знання з профільних дисциплін;
  • виробити навички самостійної пізнавальної діяльності;
  • зорієнтувати в широкому колі проблем, пов’язаних з тією чи іншою сферою діяльності;
  • розв’язувати мотивацію до науково-дослідницької діяльності;
  • сформувати мислення, яке дозволяє не пасивно споживати інформацію, а критично й творчо її переосмислювати, мати свою точку зору й уміти відстоювати її в будь-якій ситуації;
  • виховати учнів конкурентноздатними у плані вступу в обрані ними ВНЩ;
  • дати дитині можливість знайти себе у професії ще до початку дорослого життя, тобто в школі.

Забезпечити наступно-перспективні зв’язки між загальною середньою й професійною освітою відповідно обраного профілю.

Шляхи реалізації:

  • діагностична співбесіда з дитиною, яка вступає до 1 класу, та її батьками з метою виявлення інтересів, здібностей і схильностей майбутнього школяра;
  • організація навчальної та позакласної діяльності з метою надання дитині можливостей спробувати себе в різних галузях знань (математика, гуманітарні дисципліни, природничі предмети, праця, мистецтво), виявити свій талант.
  • моніторинг нахилів і здібностей дітей, які навчаються у 5 класі.
  • діагностика інтересів, нахилів, здібностей учнів у 5-7 класах.

Програма вивчення пізнавальних інтересів (психолог):

  1. Проведення батьківських зборів з метою роз’яснення навчальної політики ЗОШ в питаннях профілізації.
  2. Вивчення запитів школярів та їх батьків на вивчення загальноосвітніх предметів, курсів за вибором (анкетування).
  3. Організація профорієнтаційної роботи
  4. Моніторингові дослідження успішності учнів 7 класу для вироблення рекомендацій щодо продовження навчання за тим чи іншим профілем.
  5. Аналіз досягнення випускників з профільних предметів
  6. Аналіз вступу випускників до ВНЗ.

Завдання:

  • оснастити навчальні кабінети для організації профільного навчання відповідно до мережі;
  • організувати цикл семінарів-тренінгів для вчителів;
  • узагальнити досвід роботи учителів освітнього округу з даної проблеми;
  • передбачити забезпечення підручниками з профільного навчання;
  • співпрацювати з депутатами місцевих рад щодо запровадження профільного навчання;
  • укладання зв’язків з ВНЗ.

2.2. Виховний процес

Виховна робота в школі забезпечує стабільний процес формування й прийняття учнями гуманістичних цінностей та зразків громадянської поведінки. Тут відбувається моральне становлення учнів, формування творчого мислення, відповідальності. Пріоритетами у виховній роботі нашої школи є:

  • реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі;
  • залучення молоді до національної та світової культур;
  • збереження морального, фізичного, психічного здоров'я учнів;
  • виховання патріотизму, громадянських якостей особистості;
  • забезпечення педагогічних умов для соціалізації школярів, виховання в них життєвої компетентності.

Головна мета виховної роботи школи:

  • виховання свідомого громадянина України, який поважає історичне минуле свого народу і толерантно ставиться до культурних та національних здобутків інших народів;
  • формування творчої особистості, здатної до реалізації та самовдосконалення;
  • створення умов для соціалізації учнів, утвердження їх як особистостей.

Завдання:

  • сприяти формуванню свідомого ставлення дитини до свого здоров’я, як основи розумового, фізичного, трудового і морального розвитку;
  • допомогти учням в освоєнні цінностей суспільства, в якому вони живуть;
  • надавати можливості для розвитку і самореалізації;
  • організовувати виховання через органи учнівського самоврядування.

Успіх виховання багато в чому залежить від правильного врахування та об’єктивності оцінки його результатів. За результатами діагностичної роботи проводиться аналіз вихованості учнів у порівнянні з минулим роком. У результаті цього можна не тільки визначити зміни у вихованості учнів, але й простежити доцільність проведених протягом навчального року виховних заходів.

У навчальному закладі учні об’єднанні у «Шкільну родину»:

  • 1-4 кл. – «Школа радості»;
  • 5-8 кл. – «Козацький кіш»;
  • 9-11 кл. – товариство «Старшокласників».

Виховувати особистість неможливо без широкого залучення учнів до управління шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування. У школі діє учнівський комітет, який складається з комісій:

  • навчальної;
  • дисципліни і порядку;
  • цікавих справ;
  • спортивно-оздоровчої;
  • старостату.

Роботу кожної комісії координує вчитель-наставник, який консультує учнів, підказує варіанти вирішення завдань, труднощів, що виникають; надає підтримку у разі ускладнень, позитивно оцінює кожен успіх учнів. Члени учкому внесли чималий вклад у вирішення питань навчально-виховної, дослідницької і фінансово-господарської діяльності. Підсумком роботи комісій є випуск газет, листівок.

Вирішуючи проблему особистісно-орієнтованого підходу до виховання та навчання учнів, приділяється велика увага організації гурткової роботи в школі. Щорічно у травні методична рада розглядає звернення та пропозиції вчителів щодо використання варіативної частини програми та організації гурткової роботи, доводячи ефективність та доцільність роботи тих чи інших гуртків. Розподіл годин йде із урахуванням інтересів учнів, матеріальної бази школи та рівня підготовки керівника гуртка. Гуртки в школі постійно змінюються із урахуванням інтересів учнів.

Уже декілька років поспіль школа працює без правопорушників.

Проблемами в організації виховної роботи є:

  • недостатня усвідомленість учнів принципів морально-правової культури;
  • низька активність частини учнів у позакласній виховній роботі;
  • виховання культури взаємин у неблагополучних сім’ях;
  • поодинокі випадки шкідливих звичок у старшокласників.

Шляхами реалізації мети виховання:

  • організація цікавої позакласної діяльності;
  • залучення батьків до виховного процесу та позакласної діяльності;
  • розвиток співпраці між молодшими та старшими учнями, між учнями та вчителями, між педагогами та батьками учнів.

Для реалізації мети визначено такі напрямки та форми організації виховної роботи:

І. Інтелектуально-пізнавальний:

  • інтелектуальні ігри;
  • предметні тижні;
  • турніри знавців.
  • залучення учнів до участі в предметних олімпіадах

ІІ. Естетичний :

  • виставки;
  • конкурси;
  • зустрічі;
  • поетичні та музичні тижні;

ІІІ. Соціалізація особистості:

  • учком;
  • рольові ігри;
  • проекти;
  • рейтинг класів

ІV. Формування здорового способу життя:

  • виховні години;
  • бесіди;
  • тренінги;
  • ігри;

V. Робота з батьками:

  • вибори батьківського комітету, ради школи;
  • відвідування родин;
  • проведення батьківських зборів, консультацій.

VІ. Методична робота:

  • консультації психолога;
  • робота в бібліотеці, огляд літератури;
  • виступи на педрадах;
  • вивчення нових технологій у виховному процесі;
  • участь в методичному об’єднанні класних керівників

2.3. Обдарованість

У справі розбудови національної школи одним із пріоритетних завдань є забезпечення розвитку здібностей дитини, її самовизначення, соціальної адаптації.

Протягом останніх п’яти років педагоги школи плідно працюють над реалізацією відбору, розвитку та навчання обдарованих та здібних дітей, створюючи у школі належне підґрунтя для формування особистості, здатної реалізувати себе у нових соціально-економічних умовах. Відповідно Указу президента у школі діє Програма «Обдарована дитина»

Система роботи з обдарованими та здібними дітьми

/Files/images/kartinki_msyabachennya/схема1.jpeg

Про ефективність роботи з її реалізації свідчать результати

У шкільних олімпіадах беруть участь усі бажаючі учні

Учасників обласних – 6

Переможців – 2

Учасників Всеукраїнських олімпіад – 2

Лауреатів – 2

Переможців районних олімпіад – 15

Учні школи беруть участь в інтелектуальних випробуваннях різного типу. Це предметні турніри, зустрічі, фестивалі, конкурси.

У школі створена певна система роботи зі здібною та обдарованою молоддю. Накопичено значний досвід роботи.

Попереду нові завдання:

  • створити максимально сприятливі умови для інтелектуального, морального й фізичного розвитку обдарованих дітей;
  • поетапно впроваджувати прогресивні технології навчання й виховання обдарованих учнів;
  • створити умови для розвитку здатності особистості до адаптації в соціумі;
  • пошук і цілеспрямований відбір обдарованих та здібних дітей;
  • психологічний патронаж здібних та обдарованих дітей;
  • моніторинг індивідуальної траєкторії розвитку особистості обдарованої дитини;
  • створення особистісних портфоліо;
  • забезпечення ефективності, результативності навчально-виховного процесу на основі співробітництва в системі «обдарована дитина – творчий вчитель» для забезпечення глибоких знань з основ наук, формування життєвої компетентності, досвіду, самореалізації на основі природних даних і розвитку здібностей дитини.

Шляхи вирішення визначених завдань:

  • організація постійно діючих семінарів учителів - предметників і класних керівників та класоводів;
  • створення банку даних обдарованих дітей;
  • створення в навчальних кабінетах картотеки завдань підвищеного рівня складності, олімпіад них завдань різного рівня складності;
  • підготовка й друк методичних указівок, підготовлених учителями, що працюють з обдарованими дітьми;
  • розробка системи діагностики компетентності вчителів;
  • удосконалення структури учнівських товариств;
  • розробка пам’яток-алгоритмів по роботі з обдарованими дітьми для вчителів, вихованців, батьків;
  • забезпечення відповідних умов для збереження фізичного й морального здоров’я учнів;
  • створення умов для успішного оволодіння сучасними технічними засобами збереження, опрацювання й передачі інформації;
  • соціальна підтримка: побудова партнерських взаємин «учитель-учень»; створення єдиного освітнього простору (ДНЗ – школа – ВНЗ);
  • взаємодія із сім’єю;
  • функціональна підготовка вчителів.

У центрі уваги педагогічного колективу – кожна дитина як унікальна й неповторна особистість. Визначаючи учня суб’єктом навчання, учителі сповідують такий принцип: не від педагогічних методів – до учня, а навпаки, від учня, який свідомо ставиться до тих засобів пізнання, що йому пропонують, – до педагогічних методів.

Мета:

  • пошук і цілеспрямований відбір обдарованих учнів;
  • розробка й упровадження прогресивних технологій навчання;
  • створення умов для реалізації можливостей обдарованих учнів;
  • виховання всебічно обдарованої особистості;
  • створення системи роботи з обдарованими дітьми.

Шляхи реалізації:

  • діагностика обдарованості та створення умов для навчання й розвитку обдарованих учнів на основі використання інноваційних педагогічних технологій;
  • розвиток нахилів і здібностей дітей шляхом залучення їх до участі в роботі секцій МАН, гуртків, клубів, студій, товариств, спортивних секцій;
  • проведення олімпіад з основ наук, інтелектуальних турнірів, ігор, фестивалів, виставок;
  • залучення обдарованих дітей до участі в оглядах, конкурсах;
  • надання методичної допомоги педагогам, що працюють з обдарованою учнівською молоддю;
  • розроблення методик пошуку і підтримки творчої обдарованості;
  • висвітлення досягнень і проблем з обдарованими дітьми шляхом проведення круглих столів, педагогічних читань, психолого-педагогічних семінарів із залученням батьків, науковців, працівників центру дитячої творчості;
  • створення міжокружного клубу обдарованої молоді з метою всебічного сприяння розвитку здібних і обдарованих учнів.

2.4. Формування інформаційного простору

У процесі підготовки єдиного компетентного випускника сьогодні йде переорієнтація на людину динамічну, яка вміє самостійно і критично мислити, відслідковувати проблеми, оперативно і творчо вирішувати їх. Така вимога продиктована соціальними й економічними факторами: українська держава від суспільства індустріального поступово переходить до суспільства інформаційного, у якому існує усвідомлена необхідність у швидкій професійній орієнтації, підвищенні кваліфікації, саморозвитку на будь-якому відрізку життєвого шляху.

Змінюється характер навчального процесу, у який впроваджуються активні методи навчання. Освітній заклад повинен приймати інформацію будь-якого виду, на будь-яких носіях і організовувати з ними роботу. Важливим завдання ЗОШ є формування єдиного інформаційного простору.

Мета:

  • доступ учням і вчителям до будь-якого виду інформації для самоосвіти;
  • ефективність управління навчально-виховним процесом у ЗОШ;
  • створення банку методичних матеріалів.

Завдання: перехід на якісно новий рівень використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій у навчально-виховному процесі та управлінні ним.

Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу передбачає створення:

  • сучасного методичного кабінету;
  • інформаційно-бібліотечного центру з комп’ютерним забезпеченням і приєднанням до мережі Інтернет;
  • інформаційно-методичного центру;
  • центру управління;
  • локальної мережі ЗОШ та приєднання її до мережі управління освіти;
  • фонду для забезпечення повноцінної переплати періодичних видань.

3. Учасники навчально-виховного процесу

3.1. Робота з педагогічними кадрами

Організація колективу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Угринів – це діяльність адміністрації закладу з узгодження й координації дій усіх учасників навчально-виховного процесу, що сприяє високій результативності спільних зусиль і передбачає:

  • підбір кадрів відповідно до штатного розпису;
  • внутрішню координацію персоналу;
  • розподіл ролей, місця кожного конкретного працівника під час здійснення різних видів діяльності.

Алгоритм управління підсистемами ЗОШ І-ІІІ ст. с. Угринів

Організація – організаційно-навчальна робота;

навчального – виконання навчальних нормативів;

процесу: – удосконалення змісту освіти;

    • організація профільного навчання;
    • організація підготовки учнів до участі в олімпіадах, конкурсах;
    • участь в МАН;
    • організація діяльності наукового товариства;
    • конкурс «Учень року»;
    • гра «Млин»;
    • інформатизація навчально-виховного процесу.

Організація – планування виховної роботи школи;

виховного – діяльність класних керівників;

процесу: – організація музеїв історії села, школи;

    • діяльність дитячих організацій:

«Школи радості»,

«Козацького куреня»,

«Товариства старшокласників»,

    • організація роботи прес-центру школи;
    • організація роботи з учнями, схильними до девіантної поведінки;
    • організація участі дітей в акціях;
    • діяльність центрів:

естетичного виховання,

екологічного виховання;

Робота з – організаційно-дорадча діяльність;

кадрами: – методична робота;

    • атестація;
    • індивідуальна робота з педагогічними кадрами.

Робота з громадсь- – діяльність ради школи;

кими органами – діяльність батьківської ради;

й органами само- – співпраця з учкомом

врядування:

Освітній округ: – рада округу;

– методична рада;

– рада старшокласників.

Забезпечення – залучення позабюджетних коштів;

життєдіяльності – соціальний захист;

школи: – робота з охорони праці;

    • ведення документації школи.

Адміністративно- – організація ремонту приміщень;

господарська – дотримання санітарно-гігієнічних норм;

робота: – організація ремонту тепломережі, водопостачання, каналізаційної системи

    • придбання меблів, класних дошок;
    • поповнення кабінетів ТЗН.

Основною формою взаємодії управлінців й педагогічного колективу, взаємодії усіх підсистем є партнерство, формування колективу однодумців, діяльність якого зорієнтована на гуманізм і демократизм, співробітництво й взаєморозуміння.

Для формування колективу однодумців адміністрацією ЗОШ визначено основні напрями діяльності з кадрами:

  • досягнення організаційного ефекту шляхом спільної реалізації цілей і завдань, визначених Програмою розвитку школи й річним планом роботи;
  • створення сприятливих організаційно-педагогічних умов для реалізації особистісно орієнтованого навчання й виховання учнів;
  • організація інноваційних процесів, які охоплюють усі напрямки розвитку школи;
  • стимулювання фахового розвитку вчителів;
  • сприяння творчого розвитку й духовно-естетичному розвитку учнів.

Мета діяльності:

  • оптимізація штатного розкладу та педагогічного навантаження;
  • створення умов для безперервного підвищення кваліфікації педагогів та управлінців;
  • розвиток рефлексивної культури педколективу;
  • спонукання педагогів до самоосвіти та саморозвитку протягом усієї активної життєдіяльності;
  • формування постійної потреби в успішній діяльності;
  • формування ключової компетентності для успішного життя та успішного функціонування суспільства.
  • формування в учителів сучасного професійного мислення;
  • 100% забезпечення ЗОШ кадрами;
  • постійне омолодження педколективу;
  • отримання вчителями вищої освіти (здобуття вищої освіти, перекваліфікація);
  • підвищення кваліфікаційних категорій;
  • підвищення комп’ютерної грамотності вчителів («Intel»).

Основними формами взаємодії керівників школи й педагогічного колективу є:

  • обмін інформацією;
  • індивідуальні і групові консультації;
  • співбесіди;
  • наради при директорові, при заступниках директора;
  • методичний трикутник;
  • засідання «Шкіл» педагогічної взаємодії.

В управлінні навчальним закладом визначено систему принципів:

  • поваги і довіри до людини;
  • цілісного погляду на людину;
  • співробітництва;
  • соціальної справедливості;
  • індивідуального підходу;
  • мотивування й стимулювання діяльності всіх працівників;
  • консенсусу й колегіальності в роботі;
  • оновлення й збагачення в роботі.

Щоденна планомірна цілеспрямована робота колективу веде до успіху, формує імідж навчального закладу.

Складовими іміджу школи визначено:

  • особистий імідж керівника школи;
  • імідж персоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, професіоналізм, лояльність до установи, комунікативні вміння, володіння техніками ділового спілкування);
  • володіння стилем управління освітньою організацією (демократизація процесів управління, формування команди);
  • рівень корпоративної культури (система цінностей, вірувань, переконань, правил, традицій, що існують у закладі й визначають поведінку кожного його працівника);
  • створення зворотного зв’язку з батьками, який дозволяє перевірити як працює імідж школи (батьківські збори, засідання ради школи, анкетування, спільні з батьками й дітьми свята);
  • високий авторитет вчителя: створення моделі іміджевого педагога ЗОШ;
  • оприлюднення результатів діяльності навчального закладу (вся інформація має бути вчасною і актуальною);
  • ідеї, що згуртовують батьків, учнів, вчителів на шляху до цілі, коли б усі учасники навчально-виховного процесу могли сказати: «Це моя школи».

З метою активізації творчої професійної діяльності вчителя, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання учнів, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти є атестація педагогічних працівників, яка здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 р. №310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.12.93 р.) зі змінами і доповненнями, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 01.12.1998 р. №419, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.12.1998 р. №792/3232 раз у 5 років.


Галереї "Програма"

3.2. Соціальний захист учасників навчально-виховного процесу

Кожна людина по-своєму унікальна і потреби кожної дитини специфічні. Шкільна освіта має забезпечити досягнення випускником соціальної зрілості достатньої для подальшого самовизначення і самореалізації особистості в трудовій, суспільно-політичній, культурно-дозвільній, сімейно-побутовій, освітній сферах життєдіяльності.

Повсякденної уваги потребують діти з особливими освітніми потребами. Педагогічний колектив школи працює над налагодженням системи роботи з такими дітьми. Практичній діяльності передує теоретичне вивчення особливостей розвитку і потреб дітей із порушенням інтелекту, сенсорними порушеннями, порушеннями опорно-рухового апарату, проблемними дітьми, педагогічно-занедбаними, гіпер- та гіпоактивними дітьми, дітьми зі зниженою научуваністю і деструктивною поведінкою.

/Files/images/kartinki_msyabachennya/схема2.jpeg

Метою діяльності школи з дітьми з особливими освітніми потребами є:

  • налагодити систему педагогічної роботи з дітьми з особливими потребами, яка відповідає їхнім особливим освітнім потребам;
  • наблизити дитині потрібну їй школу до її домівки, щоб вона могла відвідувати її, живучи в сім’ї;
  • організація корекційної спрямованості навчання для якнайповнішого використання дитиною потенційних можливостей розвитку, отримання освіти, адаптації в суспільстві.

Проблемою сільської школи є те, що кількість дітей з проблемами зростає.

3.3. Здоров’я та безпека учасників навчально-виховного процесу

Збереження здоров’я дитини, а також формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя й підвищення культури здоров’я учня є пріоритетними в навчально-виховному процесі загальноосвітнього закладу.

Перед педагогами стоїть завдання: організувати систему роботи так, щоб гармонійно взаємодіяли навчання і відпочинок, щоб дитина, перебуваючи в школі, не почувалася втомленою і хворою.

Не менш важливим у діяльності навчального закладу є те, як підлітки ставляться до власного здоров’я і чи мають вони свідоме ставлення до збереження здоров’я.

Як показує практика, у свідомості підлітків здоровий спосіб життя не завжди є важливим елементом культури, тому завдання школи – створити для учнів позитивне навколишнє середовище, позитивний мікроклімат, систематично проводити профілактичну роботу. Це позитивно впливатиме на свідомість дітей, вироблятиме в них потребу в здоровому способі життя, допоможе усвідомленню справжніх життєвих цінностей.

З метою просвітницької й профілактичної роботи розроблено модель «Школа сприяння здоров’ю дитини».

Мета «Школи»:

  • сприяти розумінню дітьми і підлітками переваг здорового способу життя,
  • заохочувати їх до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя,
  • стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;
  • формувати особистісні мотиви для реалізації власної моделі «здорового способу життя»;
  • поширювати знання про здоровий спосіб життя в середовищі неповнолітніх і залучити їх до просвітницької діяльності серед однолітків;
  • формувати справжній ідеал здорової людини;
  • доводити, що здоров’я – це сучасна мода, а по-справжньому сучасний еталон краси один – здорова людина, яка обирає здоровий спосіб життя.

Система роботи «Школи сприяння здоров’ю дитини» складається з таких напрямів:

  • забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів:

відстеження результатів поглибленого огляду учнів;

розподіл на групи для занять фізичною культурою;

контроль виконання рекомендацій медичної комісії і моніторинг здоров’я;

  • охорона здоров’я школярів під час навчально-виховного процесу;
  • охорона здоров’я дітей у позакласній діяльності;
  • співпраця школи з державними й громадськими установами у сфері збереження здоров’я дітей;
  • просвітницька робота з батьками;
  • робота з педагогічним колективом;
  • організація якісного харчування.

Проблема:

  • зростає агресивність, невдоволеність, почуття заниженої самооцінки у дітей;
  • діти, які мають проблеми з фізичним і психічним здоров’ям, схильні до негативних виявів поведінки;
  • збільшується кількість дітей, які важко засвоюють матеріал, є випадки прилучення до алкоголю, нікотину;
  • обмеження рухової активності, невідповідність меблів.

3.4. Робота з батьками

Першочерговим завданням у нашій роботі визначено зближення духовних, етично-педагогічних позицій усіх учасників навчально-виховного процесу. Велика увага приділяється психолого-педагогічному навчанню батьків, що стимулює виховну взаємодію педагогів і сім’ї. При школі діє «Університет батьківських знань».

Школа використовує різні методи роботи з батьками, найпоширенішими є лекторій, позакласний педагогічний всеобуч, День відчинених дверей, батьківські збори, відвідування сім’ї, листування, запрошення батьків до школи, тематичні вечори запитань і відповідей, Листок інформаційного зв’язку з батьками у щоденнику учня.

Досвід роботи переконав нас у тому, що домогтися ефективних результатів у навчанні й вихованні дитини можна тільки на основі толерантності, тісної взаємодії педагогів і батьків та єдності їхніх поглядів на розвиток особистості. Адже саме батьки найкраще знають потреби, інтереси і можливості своєї дитини, можуть допомогти вчителям не тільки побачити перспективи розвитку дитини, але й шляхи реалізації її вже з дитячого садка.

Соціально-педогогічна робота з сім’єю розпочинається з вивчення типу сім’ї, проблем, які існують у ній.

Завдання:

  • захист прав дитини,
  • орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
  • допомога у професійному самовизначенні;
  • профілактика правопорушень серед неповнолітніх;
  • запобігання суїциду серед неповнолітніх;
  • робота з обдарованими та здібними учнями;
  • робота з дітьми з особливими освітніми потребами.

Проблеми:

  • збільшення кількості соціально-неспроможних сімей,
  • заробітчанство,
  • боязнь частини батьків брати участь в державно-громадському управлінні школою,
  • невміння батьків використовувати народну педагогіку під час заохочення і покарання дитини.

Шляхи вирішення проблеми:

  • створення оптимальних умов, в яких би дитина змогла реалізувати себе в школі, а в майбутньому – у світі,
  • суб’єкт-суб’єктні стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу,
  • дотримання «Кодексу спілкування», укладеного в навчальному закладі,
  • етнопедагогіка,
  • великі родинні свята,
  • «Педагогічні шептання»,
  • спільна діяльність школи, громадських організацій у роботі з дітьми з особливими потребами,
  • козацька педагогіка,
  • формування життєвих компетентностей.

4. Державно-громадське управління школою

Школа на селі – це своєрідний оберіг, добрий дім і теплий вогник для дітей і дорослих. Проблема реформування освіти в сільській місцевості належить до найактуальніших.

Відповідальне завдання стоїть перед школою – дати суспільству адаптовану особистість. Відпрацювання моделі адаптивного управління дає змогу максимально реалізувати можливості кожного вчителя і учня.

У роботі намагаємося поєднати класичні і оновленні підходи до управлінської діяльності, що і допомогло сформувати творчий колектив однодумців, залучити батьків і громадськість до розв’язання проблем школи.

Структура об’єднує у співпрацю діяльність директора з педагогічною радою, батьківською радою, радою школи, учнівським самоврядуванням.

Делегуючі повноваження належать заступникам, керівникам методичних об’єднань, учнівському активу.

У ході роботи в управлінській діяльності дирекції школи склався свій стиль керівництва, який визначається такими параметрами:

  • делегування керівником своїх повноважень;
  • участь підлеглих в ухваленні рішень, коли кожен відчуває, що має пряме відношення до управління школою;
  • інформованість усіх учасників навчально-виховного процесу про проблеми, успіхи, плани;
  • постійний аналіз результатів управлінської діяльності, прийняття рішень.

Основним органом державно-громадського управління закладом є рада школи, яка створена і затверджена загально шкільною конференцією. До її складу в рівних частинах увійшли представники від учнів, батьків і педагогічних працівників.

Свої повноваження рада школи реалізує через контроль за станом харчування й медичним обслуговуванням, навчанням і поведінкою учнів, станом виховного процесу; розглядає і затверджує розділи річного плану школи, разом із адміністрацією школи контролює виконання Статуту навчального закладу, розглядає питання родинного виховання й здобуття учнями повної середньої освіти.

Спільно з педагогічною радою члени ради школи приймають рішення щодо нагородження учнів золотою та срібною медалями, визначають доцільність вибору предметів варіативної частини робочих навчальних планів.

Представники ради беруть участь у засіданні атестаційної комісії, у рейдах з обстеження житлово-побутових умов проживання учнів із малозабезпечених і проблемних сімей, розглядають питання щодо морального й матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу, подають на розгляд педради пропозиції з поліпшення позакласної й позаурочної роботи з учнями.

Батьківська рада школи співпрацює з органами виконавчої влади, організаціями, місцевим ПОСП ім.. Т. Шевченка і спрямовує свою роботу спільно з батьківськими комітетами класів на поліпшення умов навчання і виховання учнів.

Батьківська громадськість сприяє зміцненню навчально-виховної, наукової, матеріально-технічної, культурно-спортивної, оздоровчої бази школи.

Батьки беруть участь в організації та проведенні заходів, спрямованих на охорону життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, організації дозвілля й оздоровлення учнів і педагогічних працівників.

Учнівське самоврядування організовано через об’єднання «Шкільна родина», що включає діяльність дитячих організацій:

«Школа радості» –1-4 класи;

«Козацький курінь» – 5-8 класи;

«Товариство старшокласників» – 9-11 класи.

Учні беруть участь у загально шкільних конференціях, є членами ради школи.

Взаємини учнівського й педагогічного колективів побудовані на довірі, взаємоповазі й співробітництві.

Взаємодія й співпраця педагогічного колективу з радою школи, депутатами місцевої ради, батьківською радою сприяє вдосконаленню державно-громадської системи управління.

Широке залучення педагогів, учнів, батьків до управлінської діяльності створює умови для постійного вдосконалення навчально-виховного процесу, демократизації управління школою.

Мета:

  • тісний взаємозв’язок, співпраця, постійний діалог і взаємодія державного і громадського суб’єктів управління;
  • поглиблення демократичних засад в діяльності школи, гармонізація взаємин між педагогами, учнями та їх батьками;
  • забезпечення єдності управлінської діяльності усіх органів навчально-виховного процесу ЗОШ.

Проблеми:

  • пасивність частини батьків та учнів щодо участі в громадській діяльності;
  • низька громадянська ініціативність, боязнь проявляти ініціативу першим;
  • недостатнє залучення до органів державно-громадського управління школою органів державного управління села;
  • недостатнє залучення соціальних партнерів і спонсорів до державно-громадського управління.

Завдання:

  • орієнтація на особистість (дитину, учня);
  • тісне співробітництво всіх учасників педагогічного процесу у становленні цієї особистості.

Шляхи вирішення проблеми:

  • посилення роз’яснювальної роботи серед молоді і батьків, залучення їх до участі в громадській роботі;
  • залучення учнів до участі в «Школі лідерів»;
  • рольові ігри з батьками;
  • зняття з учнів, батьків «синдрому боязні невдачі».

Одним із основних напрямів у державно-громадській моделі управління школою є формування ефективної управлінської команди в системі відносин між різними структурами, що беруть участь в управлінні закладом:

    • рада школи;
    • батьківська рада;
    • учком.

Важливі для закладу рішення приймаються не авторитарно керівником, а командою енергійних, творчих працівників.

На наш погляд потрібно організовувати

управлінську команду,

команду виконавців,

змішані команди (тимчасові), що об’єднуються з представників адміністрації колективу, рад школи для вирішення певних конкретних завдань, науково-практичної конференції).

В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави, демократичної політичної системи школа має бути відкритою системою.

Виховання громадянина України залежить від спільних зусиль батьків, учителів, представників громадськості. Саме тому на сучасному етапі розвитку освіти постає питання щодо поступового переходу від державної до державно-громадської форми управління навчальним закладом.

Для суб’єктів від громадськості у ЗОШ передбачено три рівні доступу до участі в управлінні школою:

І – участь в управлінні через раду школи, яка приймає управлінські рішення відповідно до повноважень, визначених Положенням

ІІ – участь в управлінні через діяльність колегіального органу управління школою (педради), участь у діяльності батьківської ради, сприяння учнівському самоврядуванню;

ІІІ – індивідуальна участь через ініціативні групи, комісії, конференції, збори.


Кiлькiсть переглядiв: 346

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.